JCH StreetPan 400 чорно-біла (плівка 35мм, 36 кадрів)

Особливості

 

Я знаю, що ти збираєшся сказати. Що можу бути неупередженим у своєму огляді JCH Street Pan 400 бо зрештою, Japan Camera Hunter є моїм другом. Звичайно, мені подобається ця плівка. Я маю на увазі, що не в моїх інтересах ображати головного героя цієї статті. З цієї причини насправді ніщо не заважає мені поставити під загрозу свою дружбу.

 

Крім того, чи справді дружба настільки важлива? Мабуть, був час у моєму житті, коли я цінував своїх друзів. Але ви були б здивовані тим, скільки друзів може втратити людина протягом десятиліття або близько того, просто кинувши пляшку і живучи більш здоровим життям.  Моє глибоке занурення в науку старіння та моя подорож до тривалого довголіття змусили мене стати ізгоєм у суспільстві, який, як вважають, позбавляє всіх насолоди.

 

Що ж, принаймні я буду жити, коли вони всі впадуть мертвими від повного життя. Доброго звільнення їм усім! Ой, заспокойся! Звичайно, я просто жартую. Це не те, що я бажаю комусь із них зла за те, що вони покинули мене. Хоча, якщо бути абсолютно ясним, я переконаний, що переживу їх усіх. Це просто питання науки в цифрах. З роками, коли більшість із них набирала вагу та ставала все більш малорухливими, оскільки їхній метаболізм уповільнювався, я схуд і став активнішим, щоб уникнути неминучості часу.

 

 

 

 

 

 

 

З доведеною моєю неупередженістю, як я ставлюсь до JCH Street Pan? Ну, мені подарували першу катушку три роки тому. Я прийняв це з доброго тону. Моя телевізійна мати навчила мене ніколи не дивитися в зуби подарованому коню. Коли я отримав той перший ролик, він мене якось розважав. Для мене JCH Street Pan був "бутиковою" плівкою. Це був відхід від перевіреної та справжньої промислової продукції, яку я звик віддавати перевагу, як Kodak Tri-X 400

Іншими словами, я не дуже про це думав - позитивно чи негативно. Насправді я тоді не думав, що буду ним користуватися. Я маю на увазі, що я вже знімав Kodak Tri-X 400. Навіщо мені переходити на іншу чорно-білу плівку? Тож я просто залишив його в своїй сумці для речей — тій самій сумці, яку я ношу як ручну поклажу, яку я часто піддаю рентгенівським променям TSA перед польотом. Ну, ви можете здогадатися, що далі. Коли я нарешті зняв на нього, всі фотографії, які я зробив зовсім не вийшли. На плівці нічого не було.

Після цього я досить довго не знімав JCH Street Pan. Лише після наступного візиту до Токіо, понад рік потому, я спробував це знову. Ще раз містер Japan Camera Hunter запропонував мені катушку, після того як я згадав, що мені потрібно купити чорно-білу плівку в Йодобаші. Як і слід було очікувати хороші манери наполягали на тому, щоб я люб’язно погодився. Отже, я закинув його в свій Hasselblad XPan. І з ним я випадково зняв цей ролик, покладаючись виключно на автоматичне вимірювання.

 

 

 

 

 

 

 

Для порівняння, фотографії, зроблені мною на Tri-X 400, були незмінно надійними. За допомогою Tri-X ви завжди можете експонувати його без ретельного вимірювання, відхилятися на дві-три ступені та все одно відновлювати втрачені деталі в тінях і світлих ділянках під час коригування експозиції. Для порівняння, JCH Street Pan ніде так не прощає. Більше ніж ступінь, і це дійсно показує, який ти проф.

Мені було незрозуміло, чому хтось хоче отримувати такі труднощі з будь-якою плівкою. Я маю на увазі, хто хоче бути підданим такого роду інтроспективним сумнівам і визнати себе менш фотографом? Ніколи Tri-X 400 не змушував мене відчувати себе неадекватним. Щоразу, коли я знімаю як професіонал за допомогою Tri-X, я завжди можу виправити оцифровані файли постфактум у пост-продакшн і все одно проеціювати себе як досвідченого фотографа. Враховуючи це, мені просто важко зрозуміти, чому JCH Street Pan не може бути більше схожим на Tri-X 400.

Потім настало прозріння. JCH Street Pan — це не Tri-X 400. Він ніколи не збирався бути Tri-X 400. Якби це був Tri-X 400, це не був би JCH Street Pan. Світу не потрібен ще один Tri-X 400, оскільки він уже має Tri-X 400 під назвою Tri-X 400, який є надзвичайно простим засобом захоплення. Що стосується JCH Street Pan… ну… не дуже. З цієї причини ви не можете знімати JCH Street Pan, як новачок. І здебільшого більшість онлайн-рецензентів знімали це як - люди які насправді нічого не знають про зйомку плівки.

 

 

 

Різкі тіні на обличчі були пом'якшені.

 

 

 

 

 

Я не можу сказати вам, скільки онлайн-рецензентів помилилися в JCH Street Pan. Деякий час тому я пригадую, як два популярних ютубери рецензували JCH Street Pan. Вони зняли це невимушено, виставивши плівку так, ніби це був Tri-X 400. Результати виявилися жахливими: були помітні ознаки недбалого заміру в бляклих сірих відтінках, де мав бути справжній чорний. Звичайно вони принизили цю плівку, а не основи зйомки, які були явно неточними. Таким чином, вони не змогли оцінити весь обсяг того, що може відтворити ця плівка.

Щоб правильно зняти JCH Street Pan, потрібно знімати як плівку. У цифрову еру фотографи розучилися правильно вимірювати. Ми схильні оцінювати експозицію фотознімка припускаючи, що світло однакове по всьому кадру. Це нормально з цифровими зображеннями та Tri-X 400, які легше виправити при обробці. Але з JCH Street Pan ви повинні бути більш вибірковими, оцінюючи освітлення, яке змінюється в кадрі. Або ви обираєте точкове вимірювання здалеку або центральне вимірювання.

Якщо цього не зробити, деталі об’єктів на передньому плані будуть недотримані, під прямим сонячним світлом будуть світлі об’єкти на передньому плані, перетримані порівняно з глибокими тінями на фоні. Перспектива корекціі є розумною в межах ступені відхилення. Крім того, JCH Street Pan не пропонує такого самого простору для зміщення, що має Tri-X 400. Тим не менш, збільшення експозиції за межі ступені яку зазвичай допускає досвідчений фотограф  - не є помилкою.

 

 

 

 

 

 

 

І все-таки, навіщо турбуватися про те, щоб не мати мржливості більшого відхилиння по експозиції. Справа в тому, що якщо ви не можете правильно зняти JCH Street Pan, ви ніколи не дізнаєтесь, як це має відображатися. Але якщо ви зможете правильно його зняти, ви зрозумієте привабливість його проявки. Тільки тоді ви зрозумієте, наскільки феноменальним є насправді фільм JCH Street Pan. Як на мене, такї плівки немає. При правильній експозиції зовнішній вигляд нагадує важкий газетний папір, де справжні чорні кольори в кадрі надзвичайно виражені порівняно з усім діапазоном тонів.

Чорний колір настільки густий, що можна подумати, що зображення занурене в чорнило, яке стирається на ваших руках від найменшого дотику. І оскільки чорний колір має надмірну тональність, дрібні деталі, як правило, менш чіткі, що іноді створює більш приємне враження від JCH Street Pan. Чорнота в тональності надає його відтворенню дещо більш драматичного вигляду, що нагадує мені техніку живопису епохи Відродження. Це надає JCH Street Pan більш урочистого вигляду, що є відходом від всюдисущої веселості Tri-X 400.

З цієї причини я радий, що JCH Street Pan — це не чергова формочка для печива чорно-білої плівки. Загалом, вона пропонує фотографам значну різноманітність візуалізації. Тим не менш, JCH Street Pan не такий простий у експозиції, тому вимагає більшої уваги у виконанні належних основ фотографії - як уже було зазначено. Тож ви не можете знімати його як Tri-X 400, тому що ЦЕ НЕ Tri-X 400. Якщо ви знімаєте як халтурник, ви ніколи не зможете отримати найкращого від цієї плівки – що дуже прикро, враховуючи, як при правильній експозиції він виглядає естетично унікальним.

 

 

 

 

 

 

 

Нарешті, я відчув полегшення від того, що мені подобається JCH Street Pan. Не те, щоб я ціную дружбу так само, як у часи bon vivant, але приємно, що мені не доводиться втрачати ще одного друга через те, що я є собою, хоча, відверто кажучи те, що я є собою не завадило мені бути собою.

Якщо у вас є шанс, спробуйте JCH Street Pan. Але вкотре запам’ятайте, що ви не можете знімати, з великим зміщенням експозиції, бо тоді містер Japan Camera Hunter може розчарувати тих, хто не вміє правильно знімати оцінюючи світло в кадрі. Чесно кажучи, правильно цінювати світло не так вже й складно. Просто потрібен додатковий крок у процесі зйомки.

Заради всього цього я знайшов друга на все життя з JCH Street Pan. Це чудова плівка.

 

 

 

 

Усі зображення було оцифровано на Pakon F135, автоматично обрізано з повного негативу під час процесу сканування та виконано деякі точні налаштування чорно-білих значень у Adobe Lightroom. Усі фотографії зроблені по автоматичній витримці. Насправді я використовую лише автоматичну витримку, тому що це те, що більшість із нас робить.

ПРИМІТКА. Мені стало відомо, що я не розкрив вам свій процес проявки. Я не проявляю свої плівки. Я не робив цього з тих пір, як у мене був лаборант понад десять років тому, коли я працював на оплачувану роботу. І тепер, коли я більше не працюю в цій якості, я покладаюся на лабораторію. Те, що ви бачите, — це те, що я отримав із лабораторії і ви повинні знати, що це рішення яке вимагає найменших зусиль у проявці.

Щойно прочитав ще одну рецензію на JCH Street Pan дворічної давності. Результати були шикарні! Тональний діапазон, безсумнівно, не з цього світу. З того, що мені показав пан Japan Camera Hunter, люди в Casual Photophile живуть поза темною кімнатою, тому їхні здібності соромлять мене. Я не гідний цитувати Вейна та Гарта.

З огляду на це я знаю, що все одно не проявлю свою плівку власноруч, однак я можу спробувати іншу лабораторію.